Педагог-гуманіст, Герой Соціалістичної Праці, член-кореспондент АПН СРСР, кандидат педагогічних наук, директор школи, вчитель, дитячий письменник.

Педагогіня, діячка народної освіти, організаторка і керівниця недільних шкіл, методистка початкової школи, засновниця й учителька Харківської жіночої недільної школи.

Педагог і психолог, вчений, фахівець з теорії виховання, зокрема трудового й естетичного, порівняльної педагогіки і педології, професор та викладач курсу дитячої і педагогічної психології Київського університету Св. Володимира.

Педагог, вчений-реформатор, засновник школи з методики викладання математики, професор, автор підручників, навчальних і методичних посібників із геометрії, алгебри, арифметики, заслужений діяч науки УРСР, лауреат премії ім. К. Д. Ушинського.

БАРВІНСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ГРИГОРОВИЧ

Громадсько-політичний діяч, історик, педагог, якого називають «хресним батьком» української граматики.

Кандидат педагогічних наук, заслужений учитель УРСР, Герой України (2001), почесний член НАПН України, ветеран Великої Вітчизняної війни, інспектор і начальник управління шкіл Міністерства освіти УРСР, викладач Центрального інституту вдосконалення вчителів, учитель, директор шкіл та ін.

Історик, педагог, перший київський археолог, дослідник монастирських бібліотек, літописів, директор Головного народного училища Києва (з 1809 р. –  Перша київська гімназія).

БОБЕРСЬКИЙ ІВАН МИКОЛАЙОВИЧ

Педагог, організатор, фундатор, теоретик і практик української національної фізичної культури; культурно-освітній та громадсько-політичний діяч. Голова українського гімнастичного товариства «Сокіл», організатор першого українського «Спортового кружка гри ніжної пилки» (копаного м’яча, футболу). Автор підручників з фізичного виховання молоді: «Забави й гри рухові» (1904–1905), «Копаний мʼяч» (1906), «Значення руханкових товариств» (1909) та ін. Сприяв становленню «Пласту», автор назви цієї організації.

Педагогиня, літературознавиця, вчена‑методистка, перша в Україні жінка – доктор педагогічних наук.

БУГАЙОВ ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ

Вчений-педагог, фахівець у галузі теорії і методики навчання фізики та дидактики, очолював лабораторію математичної і фізичної освіти в Інституті педагогіки АПН України (1984–2004), почесний академік НАПН України.

Педагог, реформатор, державний діяч, доктор політичних наук, професор і ректор Київського університету Св. Володимира, академік та почесний член Петербурзької академії наук, міністр фінансів, керівник та засновник Київської економічної школи, фундатор системи університетської освіти, активний учасник процесу реформування, удосконалення та демократизації вищої освіти. Почесний громадянин міста Києва.

Один із найталантовитіших педагогів ХХ ст., професор, теоретик педагогіки, учений-психолог.

ВОЛОШИН АВГУСТИН ІВАНОВИЧ

Політичний, громадський, релігійний діяч, педагог, президент Карпатської України, Герой України.

Педагог, просвітитель, письменник-полеміст, суспільно-політичний і церковний діяч XVII ст.

Німецький педагог-теоретик XIX століття. Будучи одночасно філософом і психологом, зробив спробу обґрунтувати педагогіку за допомогою даних цих двох наук. Педагогічна спадщина Гербарта мала багатьох прихильників і послідовників, які розвинули й оформили його ідеї в окремий педагогічний напрям – гербертіанство.

Педагог, діяч у галузі організації народної освіти й науки радянської доби.

Педагог, письменник, публіцист, лексикограф, літературознавець, громадсько-культурний діяч, видавець. Належить до когорти організаторів товариства «Просвіта» в Києві та один із засновників Української радикальної партії.

ГРІНЧЕНКО МАРІЯ МИКОЛАЇВНА

Громадська діячка, педагогиня, письменниця, перекладачка, авторка науково-популярних книжок.

ҐУРЛІТ ЛЮДВІГ

Німецький педагог, представник теорії вільного виховання – напрямку гуманістичної педагогіки кінця ХІХ – першої половини ХХ ст.

Бельгійський психоневролог і педагог, представник медико-антропологічної течії реформаторської педагогіки кінця ХІХ – початку ХХ ст.

ДЕМКОВ МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ

Педагог, учитель, організатор освіти, історик педагогіки, методист.

ДЕПОЛОВИЧ ЛІДІЯ ПЛАТОНІВНА

Педагогиня, фахівчиня з методики початкової освіти, авторка букварів, які видавалися з 1926 по 1956 рр., численних посібників із навчання дітей грамоти, зокрема читанок, математичних задачників, букварів для шкіл грамоти, робочих книг, методичних посібників.

Педагог, історик педагогіки, співробітник  Українського науково-дослідного інституту педагогіки.

Німецький педагог-демократ, послідовник Песталоцці. Розробив дидактику розвиваючого навчання, cформулювавши її основні вимоги у вигляді 33 законів і правил.

Німецький педагог, видатний керівник ліберального німецького та австрійського учительства ІІ половини XIX ст. Послідовник Ф. Бенеке і А. Дістервега.

Вчений-історик, літературознавець, публіцист, фольклорист, філософ, педагог, суспільно-політичний і громадський діяч, один із ініціаторів відкриття недільних шкіл, доцент і викладач історії Київського університету, професор Софійського університету, один із організаторів педагогічних курсів для підготовки вчителів українських народних шкіл, активний діяч Київської громади, засновник Вільної української друкарні в Женеві та «Женевського гуртка».

ДУБИНЧУК ОЛЕНА СТЕПАНІВНА

Педагогиня, науковиця, фахівчиня з теорії і методики викладання математики в закладах середньої та професійно-технічної освіти.

Педагог, науковець, публіцист, літературознавець, громадський і освітній діяч, активний розбудовник української національної школи. У 1917–1929 рр. – директор 1-ї Київської української гімназії імені Тараса Шевченка (згодом 1‑а Київська зразкова трудова семирічна школа ім. Т. Шевченка).

Педагог, літератор, історик, богослов, культурно-освітній і громадсько-політичний діяч, автор шкільних підручників, засновник низки народних шкіл та першої публічної бібліотеки на Закарпатті.

ДЬЮЇ ДЖОН

Американський педагог, реформатор освіти і основоположник філософії прагматизму. Розвинув концепцію інструменталізму.

Педолог, педагог, рефлексолог, науковець-експериментатор, професор, керівник «секції колективознавства» Українського науково-дослідного інституту педагогіки, один із засновників Харківської школи педології. Автор наукових праць з проблем організації та функціонування дитячого колективу, питань шкільної дисципліни, успішності, поведінки, експериментальних досліджень методики тестування в освітньому процесі, теорії і практики розбудови сільської трудової школи.

Педагог, один із засновників педагогіки співробітництва, Заслужений учитель України (1974), народний учитель СРСР (1983), член-кореспондент Академії педагогічних наук СРСР (1989), академік-засновник Академії педагогічних наук України (1992), дійсний член Російської Академії освіти (1999), громадський діяч, директор відомої в Україні авторської школи у селі Сахнівка на Черкащині (1966–2002).

ЗЕЙДЕЛЬ РОБЕРТ

Швейцарський педагог, теоретик трудової школи, один з ініціаторів розробки соціальної педагогіки, літератор, політичний і громадський діяч.

ЗЯЗЮН ІВАН АНДРІЙОВИЧ

Вчений, філософ, педагог, психолог, організатор освіти, провідник культури, перший Міністр освіти і науки незалежної України (1990–1992).

Засновник першого в Східній Україні Харківського університету, ініціатор створення одного з перших у Європі Міністерства народної освіти, автор ліберальних проектів реформування державного устрою і народного господарства.

Німецький педагог-реформатор, методист, організатор народної освіти, теоретик громадянського виховання й трудової школи.

КЛАПАРЕД ЕДУАРД

Швейцарський психолог, педагог, лікар-невролог, професор Женевського університету, один із перших дослідників дитячої психології, належить до кола  засновників Педагогічного інституту ім. Ж.-Ж. Руссо, представник функціоналізму, продовжувач традицій школи емпіричної психології, співзасновник та редактор журналу «Archives de Psychologie».

Чеський педагог-гуманіст, мислитель, основоположник нової педагогічної системи, громадський, державний діяч, автор проекту реформи шведської системи освіти та методики викладання латинської мови, автор фундаментальних праць: «Велика дидактика», «Материнська школа», «Легальна порада про виправлення людських справ», «Видимий світ в малюнках» та ін.

Перекладач, письменник, видавець, лексикограф, педагог, громадський діяч.

Педагог і просвітник, методист, організатор початкових земських шкіл і народних училищ в Україні, послідовник педагогічних поглядів К. Д. Ушинського.

Польський педагог-гуманіст, письменник, лікар, публіцист, громадський діяч. Різностороння особистість з широким колом наукових інтересів, людина високої громадянської позиції з великим почуттям любові до дітей.

Психолог, педагог, засновник української психологічної школи, фахівець із дитячої і педагогічної психології.

КРИП’ЯКЕВИЧ ІВАН ПЕТРОВИЧ

Учений-історик, книго- і бібліотекознавець, бібліограф, археограф, педагог, громадсько-освітній діяч

Письменник, педагог-методист, літературний критик, історик, фольклорист, етнограф, перекладач, мовознавець, культурно-освітній діяч.

Л’ЕПЕ ШАРЛЬ-МІШЕЛЬ де

Французький священник, однин із основоположників сурдопедагогіки;  заснував у Парижі першу школу для глухих дітей (1760), в якій застосовував спеціальні методи навчання (міміку і жести). Автор праць «Навчання глухонімих за допомогою методичних знаків» (1776), «Справжній спосіб навчання глухонімих, що підтвердився досвідом» (1784).

Німецький педагог, доктор філософії, викладач вчительської семінарії в Карлсруе, теоретик експериментальної педагогіки, творець нової лінії в педагогіці – «педагогіки дії», організатор «ілюстративних шкіл» («школи дії»), в яких проводилися заняття з моделювання, малювання, ліплення, практична і творча діяльність учнів.

ЛАНГЕ МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ

Учений-психолог, один із основоположників експериментальної психології, філософ, педагог, письменник, громадський діяч.

ЛУБЕНЕЦЬ НАТАЛІЯ ДМИТРІВНА

Педагогиня і культурна діячка, очільниця Товариства народних дитячих садків Києва, засновниця і редакторка журналу «Дошкольное воспитание», засновниця і лекторка Фребелівського педагогічного інституту, членкиня Колегії дошкільного виховання при Департаменті народної освіти у 1918–1919 pp.

Педагог, методист, громадський діяч, який належав до плеяди прогресивних вітчизняних педагогів кінця XIX – початку XX століття, і слідом за Ушинським, став одним із фундаторів народної школи в Україні.

МАЗУРКЕВИЧ ОЛЕКСАНДР РОМАНОВИЧ

Педагог, літературознавець, славіст, фахівець з методики викладання літератури, проблем літературної освіти, історії педагогіки, лауреат премії імені К. Д. Ушинського (1958, 1962).

Педагог, письменник, керівник дитячих виховних колоній.

МАКСИМОВИЧ МИХАЙЛО ОЛЕКСАНДРОВИЧ

Учений-енциклопедист, ботанік, зоолог, натураліст, історик, археолог, етнограф, фольклорист, філолог.

МАНЖОС БОРИС СЕМЕНОВИЧ

Педагог, теоретик і практик, дидакт, літератор

МАНН ХОРАС

Американський просвітник, педагог, реформатор освіти, політичний і громадський діяч ХІХ ст.

МЕЙМАН ЕРНСТ

Німецький педагог, психолог, один із засновників експериментальної педагогіки та педагогічної психології. Співзасновник та видавець фахових часописів «Архів загальної психології» та «Журнал експериментальної педагогіки».

Педагог, методист із початкового навчання, фахівець із проблем дитячих та юнацьких громадських рухів

Італійська педагогиня, лікарка. Її провідною тезою є думка про те, що існує особливий світ дитинства і що розвиток дитини підпорядковується законам природи.

Педагог-практик, методист початкової школи, діяч народної освіти, фахівець із питань дидактики та методики, порівняльної педагогіки, творець національної системи освіти – єдиної трудової школи в Україні.

НАТОРП ПАУЛЬ

Німецький педагог та філософ-неокантіанець, професор Марбурзького університету. Відомий як фундатор соціальної педагогіки, основи якої сформулював у книжці «Соціальна педагогіка».

Педагог, філолог, громадський діяч, журналіст, активний учасник національного руху другої половини ХІХ – початку ХХ ст.

ОГОНОВСЬКИЙ ОМЕЛЯН МИХАЙЛОВИЧ

Вчений-філолог, педагог, письменник і громадсько-культурний діяч другої половини XIX ст.

Педагог, учитель, відмінник народної освіти, фахівець у галузі дидактики, викладач педагогіки, психології, географії Бершадського педагогічного училища, завідувач відділу дидактики Науково-дослідного інституту педагогіки УРСР, лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки.

Учений-енциклопедист, педагог, теоретик і організатор освіти.

Письменниця, етнографіня, фольклористка, перекладачка, публіцистка, редакторка, видавчиня, педагогиня, громадська діячка, членкиня-кореспондентка Української Академії Наук.

Вчений, хірург і анатом, засновник військово-польової хірургії, просвітитель-демократ, визначний теоретик у галузі педагогіки, організатор народної освіти.

ПОЛОНСЬКА-ВАСИЛЕНКО НАТАЛІЯ ДМИТРІВНА

Вчена, історикиня, археологиня, археографиня, архівістка, одна з провідних представниць державницької школи в українській історіографії, педагогиня, авторка понад 200 наукових праць, підручників для закладів вищої освіти тощо.

Педагог, доктор педагогічних наук, професор, засновник і керівник дитячого будинку в Києві.

Педагогиня, фахівчиня з музичної педагогіки, виховання особистості засобами мистецтва, культурологічної підготовки студентів педагогічних закладів вищої освіти.

Педагогиня, громадсько-освітня діячка, письменниця, теоретик і практик у галузі суспільного дошкільного виховання кінця ХІХ – початку ХХ ст., одна з організаторів жіночого руху.

Французький філософ, письменник, композитор, педагог, представник сентименталізму.

Педагог, методист хімії, кандидат педагогічних наук (1948), керівник освіти, суспільно-освітній діяч.

Педагог, вчений, громадський й політичний діяч, заступник наркома освіти України, головний редактор педагогічного журналу “Путь просвещения”, потім “Шлях освіти”. Він один із засновників системи народної освіти УРСР, прибічник концепції монотехнічної освіти, перший історик української школи та педагогіки, один із ініціаторів створення Українського науково-дослідного інституту педагогіки, дослідник Китаю, співавтор перекладу українською мовою естонського епосу “Калевіпоег”.

САВЧЕНКО ОЛЕКСАНДРА ЯКІВНА

Вчена в галузі загальної педагогіки та дидактики початкової школи, авторка оригінальної педагогічної системи формування та розвитку пізнавальної активності та самостійності дітей молодшого шкільного віку.

Психіатр, психолог, педагог, доктор медицини, один із основоположників дитячої психології та психопатології, фахівець із питань шкільної гігієни, педагогічної патології, психології дошкільного віку, професор і завідувач кафедри Київського університету.

Філософ ХVІІІ ст., народний просвітитель-гуманіст, педагог, мандрівний мислитель, письменник, поет,  перекладач, музикант й співак.

СКРИПЧЕНКО НАДІЯ ФЕДОРІВНА

Педагогиня, фахівчиня з початкової освіти, яка досліджувала актуальні проблеми навчання й виховання школярів-шестиліток в умовах педагогічного експерименту.

Вчений-педагог, педолог, фахівець із проблем спеціальної педагогіки, організатор освіти й науки, один із організаторів науково-дослідних інститутів педагогіки і дефектології в УРСР.

СТЕЛЬМАХОВИЧ МИРОСЛАВ ГНАТОВИЧ

Педагог, філолог, викладач, дослідник етнопедагогіки та традиційного родинного виховання.

Організатор розбудови української національної школи, перший міністр освіти незалежної України в уряді Центральної Ради, педагог, поет, письменник, публіцист, перекладач, літературний критик та літературознавець.

ТЕРЛЕЦЬКИЙ ОМЕЛЯН АНТОНОВИЧ

Галицький педагог, історик, журналіст, громадський діяч, учень Михайла Грушевського. Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка (1921). Автор першої «Історії Української Держави».

Педагог, учений-методист, перший доктор педагогічних наук в Україні в галузі методики навчання математики. Більш як 25 років завідував лабораторією навчання математиці в НДІ педагогіки УРСР (нині Інститут педагогіки НАПН України).

Педагог, громадський діяч, зачинатель наукової педагогіки й народної школи, автор праць з теорії та історії педагогіки, підручників для початкового навчання.

Німецький педагог, теоретик дошкільного виховання, творець нової авторської системи виховання, засновник початкових шкіл за системою Й. Г. Песталоцці, дитячих установ для ігор та занять дітей молодшого віку, організатор дитячих садків і підготовки виховательок для них за своєрідною методикою роботи.

Французький педагог, учитель, директор початкової школи, представник так званої “прогресивної педагогіки”, автор педагогічних технологій („техніка Френе”), що передбачали оригінальні засоби розвитку дітей у дусі демократії, свободи, саморозвитку.

Педагогиня, фахівчиня з методики дошкільного виховання, засновниця наукової школи естетичного виховання

Учений, педагог, дидакт, методист початкової та середньої освіти, член-кореспондент АПН РРФСР, заслужений діяч науки УРСР, учитель української та російської мов у школах Київщини.

Педагог і психолог, засновник наукової школи в Україні з вивчення проблем розвитку свідомості й самосвідомості особистості, організатор педагогічної освіти й психологічної науки.

Педагог, психолог, громадський діяч, ідеї якого значно вплинули на розвиток педагогічної думки в Україні.

Німецький педагог, активний учасник реформаторського руху в теорії та практиці освіти Німеччини в кінці ХІХ – на початку ХХ ст.

ШЕРСТЮК ГРИГОРІЙ ПИЛИПОВИЧ

Педагог, громадський діяч, засновник видавництва «Український учитель» та першого українського педагогічного журналу «Світло», публіцист, співробітник часописів «Полтавщина», «Рідний край», «Рада». Автор навчальних підручників, статей з питань розвитку національної освіти, громадського та культурного життя України, творів для дітей.

Філософ і педагог, викладач Київської духовної академії, творець своєрідної філософської концепції  – “філософія серця”.

ЮЩИШИН ІВАН МИХАЙЛОВИЧ

Педагог, учений, публіцист, громадський та політичний діяч. Учитель народних шкіл, один із творців української національної школи. Редактор часописів «Учитель», «Учительське Слово», секретар журналу «Вільна українська школа». Засновник видання «Шлях навчання і виховання». Секретар товариства «Взаїмна поміч українського вчительства» у Львові, голова його Педагогічно-наукової комісії. Завідувач відділу народного шкільництва Міністерства освіти УНР. Директор Департаменту державної преси Української Держави.

Педагог, вчений у галузі сурдопедагогіки, а також теорії й історії педагогіки, засновник і перший президент Академії педагогічних наук України.